Найбільший туристичний маршрут, Аппалачська стежка, Помічники стежки Аппалачів

Аппалачська стежка – ідеальний маршрут для справжніх туристів

Аппалачська стежка – унікальний проект, заснований в 1923 році. По суті він представляє найдовшу в світі стежку, протяжністю близько 3500 км, що знаходиться на атлантичному узбережжі США. Основна ідея стежки Аппалачів – зберегти природу в первозданному вигляді і показати її такою, якою вона була до приходу людей.

Що являє собою Аппалачська стежка?

По суті це стежка, прокладена по гірським хребтам Аппалачів. Там де вона перетинає річки і струмки прокладені містки, а на крутих спусках і підйомах обладненні ступені з великих камені

Аппалачська стежка, повна карта стежки Аппалачів з супутника

в. На стежці немає мотелів, за винятком тих місць, де вона проходить через невеликі містечка та інших благ цивілізації.

Так виглядає шелтер на стежці Аппалачів

На відстані 10-15 миль уздовж стежки розташовані невеликі будиночки місткістю від 4 до 16 осіб. Біля них облаштовані туалети, невеликі майданчики для наметів і місця для багать. На цьому всі зручності закінчуються.

Традиції і правила стежки Аппалачів

Цей проект – добровільний, тому ніхто не має права вам вказувати, як поводитися під час походу. Але є один головний принцип – не залишати після себе нічого крім своїх слідів. тому все сміття – обгортки з-під їжі, недоїдки і т.д. потрібно виносити з собою. Всі мандрівники – люди особливого ґатунку, тому строго дотримуються цього правила.

Під час походу за маршрутом всі беруть собі нове ім’я, так званий trail name – псевдонім, який використовують під час подорожі.

У кожному будиночку для ночівлі є спеціальний зошит log book, в який люди можуть розповідати про свої враження, підписуючись своїм trail name.

Небезпеки Аппалачськой стежки

Під час переходу вам не доведеться чекати неприємностей від людей – всі туристи привітні і допомагають один одному у всьому. Максимум що може трапитися – дрібне злодійство, але і воно тут рідкість. Більшість небезпек виходить від природи, так як вона збереглася тут в незайманому вигляді.

На Аппалачской трапі зустрічаються небезпечні мешканці

На Аппалачской трапі зустрічаються небезпечні мешканці

Найбільшу небезпеку становлять комахи та змії. Майже по всій протяжності стежки мешкає оленячий кліщ, який переносить хворобу Лайма, в деяких місцях зустрічаються павуки. З змій найнебезпечнішою є гримуча, так як вона здатна вбити людину. Але і з іншими не варто жартувати.

На стежці Аппалачів можна запросто зустріти чорних ведмедів. Вони не дуже агресивні, але краще триматися від них подалі. Ті ділянки, де вони зустрічаються особливо часто навіть закриті для ночівлі.

Помічники Аппалачів – програма з підтримки маршруту

Для того щоб Аппалачська стежка нормально функціонувала, вона потребує постійного догляду. Для цього була створена волонтерська організація Помічники Аппалачів. Взяти участь у програмі може будь-хто, незалежно від того де він живе, необхідно лише відповідати певним вимогам.

Волонтери програми Помічники Аппалачів

Волонтери програми Помічники Аппалачів
На сторінці Аппалачськой стежки http://www.appalachiantrail.org постійно публікуються вакансії і вимоги до претендентів. Волонтерська програма Помічники Аппалачів – прекрасний спосіб провести відпустку або навіть змінити своє життя і стати постійним учасником команди стежки Аппалачів.

Слідкуйте за нашими новинами і статтями ВКонтакте та на Фейсбуці!

Стежка рибалок в Португалії – Rota Vicentina

Коротко про похід “Стежка рибалок в Португалії – Rota Vicentina”

За даними престижного журналу Condé Nast Traveler, “Стежка рибалок” входить в число 6 найкрасивіших прибережних стежок світу. Маршрут проходить вздовж диких скель Атлантики, по одній з найкраще збережених берегових ліній в південно-західній Європі, через чарівний регіон Алентежу. Ця пригода дасть можливість познайомитися зі справжньою Португалією. Ми пройдемо по недоторканим пляжами і традиційним рибальським селам. Будемо пробувати вино і морепродукти. І найголовніше: вся подорож буде проходити вздовж Атлантичного океану, де дуже гарно і тепло.

Це ті самі місця, де ще пахне “справжньою” Португалією, де тихо, немає фастфуду і натовпів туристів. Села розташовані далеко від туристичних маршрутів півдня Алгарве. Затишні містечка з біло-синіми будинками чекають на вас. З собою потрібно буде нести воду від села до села, які будуть по маршруту на початку і в кінці дня. Щодня будемо проходити по піску 15-20 км – комфортну відстань, щоб в спокійному темпі нікуди не поспішаючи йти і милуватися краєвидами. Маршрут розбитий на етапи, в кінці кожного обов’язково розташоване невелике село або містечко. Даний трек не рекомендується людям із схильністю до запаморочення або зі страхом висоти.

Читайте также:
Ютэйр «Статус»: личный кабинет, регистрация, карта, особенности программы

Найближчі дати походу “Стежка рибалок в Португалії – Rota Vicentina”

Не знайшли потрібних дат? Зв’яжіться з менеджером і замовте індивідуальну програму

Дати Тімлідер Ціна від: Місць
07.03.2022 14.03.2022 Вікторія Паламарчук €670 4 Записатись ➪
14.03.2022 21.03.2022 Вікторія Паламарчук €670 3 Записатись ➪
21.03.2022 28.03.2022 Вікторія Паламарчук €670 7 Записатись ➪
28.03.2022 04.04.2022 Вікторія Паламарчук €670 1 Записатись ➪
23.09.2022 30.09.2022 Вікторія Паламарчук €670 9 Записатись ➪
03.10.2022 10.10.2022 Вікторія Паламарчук €670 9 Записатись ➪

Враження під час походу “Стежка рибалок в Португалії – Rota Vicentina”

Чому з Кулуар?

Ми не скасовуємо і не переносимо групи. Якщо менеджер дав добро на покупку квитка, можете сміливо купувати. З нашої вини скасування програми не буде.

Досвідчені тімлідери Кулуару будуть супроводжувати групу на всьому маршруті, зроблять вашу подорож максимально безпечною і незабутньою!

Менеджер допоможе вам підготуватися до походу і відповість на всі ваші запитання

З Кулуар вже пройшло понад 12000 учасників і 98,7% залишилися задоволені. Впевнені, залишитеся і ви!

Похід “Стежка рибалок в Португалії – Rota Vicentina” по днях

Зустріч в Lisboa

Зустріч групи в Лісабоні, заселення в хостел. Знайомимось та йдемо гуляти містом.

Lisboa – Odeceixe

Лісабон – місто, що надихає. Рекомендуємо гуляти по Лісабону пішки або покататися на старому жовтому трамваї, щоб по-справжньому перейнятися атмосферою цього міста. Ми залишаємо рюкзаки в хостелі та їдемо на 28-му трамваї в район Алфама – це душа міста. Він вважається другим найстарішим районом в Європі. Алфама складається з вузьких вуличок і провулків, які йдуть то вгору, то вниз; з щільно побудованими один до одного будинками, оздобленими керамічною плиткою азулежу. Звідси відкривається вид на річку Тежу. Далі перемістимося в центр, щоб покататися на ліфті Санта Жушта. З вершини відкривається панорама усього району Байша, з видом на площу Россіу, замок Св. Георгія, собор Се і річку Тежу. Можна піднятися на верхній майданчик. Автобус з Лісабона відправляється з автовокзалу Estação de Sete Rios. Ближче до 19-00 доберемося до Одесейше. Заселення в хостел.

Прогулянка по Odeceixe і до океану

Ранок почнеться зі сніданку, але перш, ніж відправитися в подорож до океану, погуляємо вузькими вуличками Одесейше, піднімемося до вітряка, – він один з небагатьох, які ще працюють і які можна відвідати. Навколо вітряка є дерев’яні доріжки і лавки, де можна посидіти та помилуватися містом.
Далі нас чекає захоплюючий 15-ти кілометровий кільцевий маршрут до океану через дюни.

Відстань: 15 км. Орієнтовна тривалість переходу: 4,5 години.

Odeceixe – Zambujeira do Mar

Сьогодні один з найскладніших днів. Вам сподобається. Дорога буде проходити вздовж океану, так що день буде наповнений шумом хвиль. На шляху буде багато гротів. Стежка йде по дерев’яним настилам, які прокладені пляжними дюнами вздовж атлантичного океану. Стежка приведе нас прямо в село Замбужейра-ду-Мар.

Відстань 18,5 км, 7 годин в дорозі.

Zambujeira do Mar – Almograve

Дорога рівна, на піску безліч маленьких слідів від лапок птахів, лелеки на скелях і солодкий аромат хвої. Сонце відбивається від бірюзових хвиль океану. Хороший день.
Високі скелі протягом цієї частини подорожі є місцем гніздування більше двадцяти видів птахів! До них відносяться галка, боривітер звичайний, «чистий» скельний голуб, білий лелека, сапсан і чорна горихвістка. Ми витратимо достатньо часу на те, щоб зупинитися і поспостерігати за цими птахами.
Після трекінгу – заселення в хостел. А ввечері ми підемо на пляж, – заходи сонця в Португалії казкові.

Відстань 22 км, 7 годин в дорозі.

Almograve – Vila Nova de Milfontes

Стежка проходить місцями біля океану, а десь поруч з сільгоспугіддями. Буде час поспостерігати за птахами і океаном. Віла-Нова-де-Мілфонтеш – невелике красиве містечко, в якому ми заночуємо і, захопивши смачного вина, відсвяткуємо закінчення ще одного дня на пляжі, спостерігаючи захід сонця.

Відстань 15,5 км, 5,5 годин в дорозі.

Vila Nova de Milfontes – Porto Covo

Це останній день треку. З нами, як і раніше, океан і вітер. Вони доповнюють один одного, залишаючись хорошими друзями. Як, сподіваюся, і ми з вами, – після такої красивої подорожі.
Маршрут пролягатиме вздовж океану, вздовж мальовничих скель, серед казкових бухт. Неймовірні краєвиди на океан знову і знову будуть змушувати нас не раз зупинятися і діставати фотоапарат. Обіцяємо, що океан вам не набридне, навпаки, – ви зловите себе на думці, що вже сумуєте за ним. Увечері заселення в хостел і вечеря в кафе в рибальському селі Porto Covo.

Читайте также:
Камерон Хайлендс: как добраться, цены, где жить, отели, кафе и еда

Відстань: 20 км, 8 годин в дорозі.

Porto Covo – Lisboa

Прокинувшись вранці, можна не поспішаючи зібратися і прогулятися по пляжу в Порто Кову (Porto Covo). Сьогодні закінчується наша подорож і ми їдемо в столицю на автобусі в 11:05. Через дві години бажаючі можуть продовжити знайомство з Лісабоном.

Зверніть увагу

Як відправитися в похід “Стежка рибалок в Португалії – Rota Vicentina”?

  1. Обираєте бажані дати, залишаєте заявку і заповнюєте анкету.
  2. З вами зв’язується менеджер, консультує по програмі і дає реквізити для передоплати.
  3. Ви вносите передоплату – вітаємо, місце за вами заброньовано!
  4. Менеджер дає підтвердження і ви купуєте авіаквитки в Лісабон.
  5. Оформляєте страховку (допоможемо, підкажемо) і збираєте спорядження (у нас є знижки для учасників у багатьох магазинах).
  6. Зустрічаєтеся з гідом в Лісабоні, розслабляєтеся і отримуєте максимум приємних емоцій від подорожі!
  7. Під час треку не забувайте робити пости з хештегом #kuluarpohod, а по поверненню дайте нам зворотний зв’язок і напишіть відгук, будемо вдячні! До наступних походів!

Порядок оплати

Для бронювання місця у групі вам необхідно внести передоплату у розмірі 100 євро. Рекомендуємо це робити якомога раніше. Способи оплати і умови повернення в разі відмови чи сходу з маршруту тут. Залишок суми здаєте гіду в перший день програми.

Додаткові послуги

Менеджер проконсультує вас по спорядженню, допоможе підібрати найкращий переліт, поділиться інформацією по готелях. Оплати і покупки ви робите самостійно. Якщо ви хочете, щоб менеджер купив квиток за вас, то це можливо, але за додаткові гроші, адже це велика відповідальність. Більше в статті: додаткові послуги і сервісний збір.

Зміни у програмі

Відповідно до погодних умов, стану та загальних побажань групи, гід має право вносити зміни у маршрут.

Документи

Громадянам України для відвідування Португалії досить біометричного паспорта, страховки і квитка назад (вас можуть запитати ці документи в аеропорту). Громадянам Росії і Білорусії необхідно мати шенгенську мультивізу або оформлювати візу до Іспанії спеціально під тур. Необхідні документи ми надаємо і допомагаємо з оформленням. Це не так страшно, як може здатися на перший погляд;)

Куди далі?

Після проходження походу по стежці рибалок в Португалії ми рекомендуємо наступні маршрути:

  • Похід по Лікійській стежці в будиночках – легкий маршрут, що проходить на заході Лікійської стежки. Старт і фініш в Фетхіє
  • Похід “Шлях Святого Якова” (Португалія) – похід по знаменитому шляху паломників з великими денними переходами і можливістю близько познайомитися с природою та побутом Португалії
  • Похід “Шлях Святого Якова” (Іспанія) – похід по знаменитому шляху паломників в Іспанії, внесеному до списку всесвітньої спадщини Юнеско
  • Похід по Доломітових Альпах – нескладний похід в одному з найкрасивіших районів Альп з проживанням в будиночках і радіальними виходами
  • Похід по Сванетії без наметів і великих рюкзаків – легкий похід в знаменитій Сванетії, в якому учасники ночують в гостьових будинках і йдуть без важких рюкзаків
  • Похід по Чорногорії в будиночках – комфортний похід по мальовничих горах країни з проживанням в будиночках і сходженням на вершину Боботів Кук (2523 м)
  • Трек Марді Хімал – простий трек в Непалі, що ідеально підходить для першого знайомства з Гімалаями а також для новачків

Необхідне спорядження

Гід має право не допустити вас до участі в програмі, якщо ваше спорядження не відповідає рекомендованому на сайті. Наприклад, якщо замість гірських черевиків ви взяли кеди або гумові чоботи.

Будь ласка, поставтесь максимально відповідально до збору спорядження. Від цього залежить не тільки ваше здоров’я, але і комфортне проходження маршруту групою в цілому!

При упаковці рюкзака все речі покладіть в гермомішки (або целофанові пакети), це вбереже їх від намокання в разі сильних опадів.

  • Рюкзак на 30-40 л.
  • Рейнковер (накидка від дощу)
  • Треккінгові палиці по бажанню.
  • Головний убір – кепка, бафф, панама
  • Шапка
  • Мембранна куртка або вітровка
  • Фліска (тепла кофта)
  • Легка сорочка з довгими рукавами
  • 2 синтетичні футболки
  • Легкі бавовняні штани для переходів
  • Легке плаття для красивих фотографій
  • Шорти
  • Нижня білизна
  • Купальник
  • Шкарпетки – 3-4 пари
  • Дощовик
  • Трекінгові кросівки. Кросівки з сіточкою не підходять, пісок дрібний, можна натерти мозолі. Стаття: “Як обрати трекінгові кросівки”.
  • Сандалії
  • Налобний ліхтарик
  • Кружка, ложка, миска, ніж
  • Пластикова пляшка для води
  • Сонцезахисні окуляри
  • Сонцезахисний крем з захистом не менше 50 SPF
  • Особиста аптечка. Склад особистої аптечки тут: “Особиста аптечка для походу”
  • Гігієнічна помада
  • Предмети гігієни: мило, пакетики шампуню, зубна щітка і паста, вологі серветки, туалетний папір
  • Рушник
  • Фотоапарат
  • Мобільний телефон
  • Зарядні пристрої до них або запасні акумулятори
  • Гроші і документи, заховані в герметичний пакет
Читайте также:
Об аэропорте турецкой Алании Газипаша GZP LTFG- официальный сайт, контакты

Популярні питання щодо походу “Стежка рибалок в Португалії – Rota Vicentina”

Як завжди, рекомендуємо купувати квитки заздалегідь, але тільки після нашого підтвердження вашої участі в поході.

З Києва летимо прямим рейсом авіакомпанією Wizz Air, SkyUp Airlines або з пересадкою авіакомпанією LOT, KLM. З Києва і Москви є рейси з однією або декількома пересадками. Дивіться, що вам вигідніше і зручніше – швидше дістатися або заощадити 50-70 євро. Прямі рейси забезпечують авіалінії МАУ, Wizz Air, SkyUp Airlines, Lufthansa, TAP air Portugal. З пересадкою – авіакомпанії LOT, KLM. Зверніть увагу, що в більшості європейських лоукостів багаж не включений в початкову вартість квитка. Потрібно вибирати пакет послуг з багажем, або дозамовляти його окремим пунктом.

Дістатися з аеропорту в Лісабон дуже просто, адже аеропорт розташований в межах міста. Їдемо на метро – це найдешевший спосіб дістатися до хостелу, купуємо в автоматі при вході в метро “Пасс 24 години” – метро / автобуси, трамваї, фунікулери Carris – 6,40 €

Щоб підібрати найбільш зручний варіант перельоту, порівняйте ціни на сайтах-агрегаторах, і перевірте їх безпосередньо у авіакомпаній. Не бійтеся взяти запасу 1-2 дня. Іноді це буває вигідніше за ціною, ніж брати квиток на точні дати походу, навіть з урахуванням проживання та харчування в Португалії

Для пошуку найдешевших квитків ви можете скористатися формою нижче:

Для участі в програмі вам необхідна туристична страховка. Будь ласка, не нехтуйте цим пунктом. Деяким учасникам це заощадило тисячі євро. Наші рекомендації з оформлення страховки ви знайдете тут: “Страховка для учасників походів Кулуар”

Група зустрічається в Лісабоні. Детальна інформація з місцем зустрічі і контактам тімлідера буде вислана вам за 7-10 днів до старту походу, обов’язково перевірте пошту!

Проживання на маршруті в колоритних маленьких містечках. Це хостели/готелі в одно-двоповерхових будинках; кімнати на 4-6 чоловік з інтернетом, гарячою водою, можливістю випрати речі і сніданком.

Сніданок в готелях, на обід гід закуповує продукти на перекус для всієї групи. Вечерю учасники вибирають за своїм бажанням і вподобаннями – це чудова можливість скуштувати місцевих делікатесів. Вечеря не включена у вартість походу.

Лікійська стежка: похід. Лікійська стежка: корисні відомості про маршрут

Туристичні переваги бувають різними. Одні проводять свою відпустку в круїзі на шикарному лайнері, який розсікає води теплих морів, інші не уявляють відпочинок без купання на пляжі і лежання в тіні пальм. Але є й такі ентузіасти, які, хапаючи рюкзаки, шукають ледь помітні стежки, якими можна йти, вивчаючи околиці.

Як правило, такі маршрути проходять через найрізноманітніші природні ландшафти. Це можуть бути ліси і поля, рівнини і гори, дивовижної краси фіорди і річкові долини. Мандрівні по таким стежках занурюються в життя існували колись на цих місцевостях населених пунктів, в їх культуру та історію.

Поняття «туризм»

Це володіє особливою специфікою форма діяльності людини хоч і стала модною порівняно недавно, проте корінням сягає в давні часи. З давніх пір люди вирушали подорожувати, щоб пізнавати світ і відкривати нові території. Всі вони користувалися певними послугами з боку місцевих жителів, як в плані розміщення або харчування, так і в плані виборів маршрутів до певних місць.

Історія

В епоху античності основними мотивами для подорожей були торгівля, паломництво або лікування. У Стародавній Греції були створені і спортивні поїздки, а римська аристократія, активно брала участь в рекреаційних подорожах, прямувала в свої вілли на березі моря чи в гори.

На сході в старовину люди пересувалися до незвіданих місць з караванами верблюдів. Вони ночували в наметах або на заїжджих дворах, що мали загони для тварин. Цікаво, але рівень обслуговування тодішніх туристів на сході був набагато вищим, ніж на території Європи. Причиною були більш активні торговельні відносини.

А коли в середні віки посилився фактор релігійності, великі маси людей стали прагнути до християнських або ж мусульманських святинь. Як правило, це були паломники, робилися піші походи. І тільки в епоху Ренесансу, коли релігійні мотиви дещо ослабли, посилився індивідуальний характер поїздок.

Пішохідний туризм

Подорожувати можна на транспорті, на конях, за допомогою інших тварин. Але є вид спортивного туризму, метою якого є саме піше подолання маршрутів у складі групи таких же ентузіастів по слабопересеченной місцевостям. У світі сьогодні існує величезна кількість стежок, призначених саме для цього виду туризму. Деякі з них мають протяжність в тисячі кілометрів. Наприклад, довжина Аппалачской стежки, що знаходиться в США, – три з половиною тисячі кілометрів. Людей, які воліють піші походи, з кожним роком стає все більше.

Читайте также:
Автобус 704К: Расписание Маршрут, Москва Общественный наземный транспорт.

Найпопулярніші маршрути

Для більшості туризм у Франції – це мостові Парижа, пляжі на Лазурному березі або виноградники Провансу, але є люди, яким ці місця не цікаві. Вони приїжджають на півострів Бретань, щоб мати можливість пішки пройти по тисячокілометрові прибережному маршруту, яку називають Стежкою митників.

Інший, не менш цікавий маршрут проходить безпосередньо по центру сьогоднішньої Європи. Тут колись був кордон не просто між НДР і ФРН, а між цивілізаціями. І пройти по ній було практично неможливо. Але сьогодні це місце стало улюбленим для любителів пішого туризму.

Колись в часи глибокого Середньовіччя основною дорогою, що з’єднує Францію та Італію, була пішохідна стежка Via Francigena. За нею йшли торговці, її обов’язково перетинали паломники, прямуючи в святе місто – Рим.

Але є один маршрут, який особливо подобається екстремалам. Він проходить по території стародавньої країни, розташованої на півдні Малої Азії, там, де сьогодні знаходяться сучасні турецькі провінції Мугла і Анталья. Це – країна Лікія, яка існувала в першому тисячолітті до нашого літочислення і відрізнялася багатою самобутньою культурою: писемністю, мовою, архітектурою. Її поперемінно завойовували перси, Олександр Великий, римляни і турки. Ця держава довгий час зберігало автономію у складі деяких античних імперій. І сьогодні саме по ній проходить знаменитий маршрут – Лікійська стежка.

Похід по Туреччині

Сонячні береги цієї країни – далеко не єдине, що приваблює туристів. Багатьох сюди ваблять гори і стародавні руїни, фортеці, каньйони або бухти. Адже так цікаво побачити все це своїми очима, проходячи пішки кілометр за кілометром з рюкзаком за спиною.

Романтики або любителі пригод вже давно оцінили всі принади піших подорожей. Їх вабить в першу чергу Лікійська стежка. Похід зміцнить здоров’я, дозволить підкачати м’язи і, звичайно, дасть можливість побачити багато цікавого. Розповімо про це місце докладніше.

Лікійська стежка

Похід по Туреччині зовсім не передбачає, що його учасники обов’язково повинні бути досвідченими мандрівниками або екстремалами, щоб гідно оцінити всю вражаючу красу, яку можна виявити на наймальовничіших маршрутах.

Ця частина Середземномор’я багатьох вводить у стан побожного захоплення. Адже саме тут створювалися дивовижні міфи та легенди, тут досі можна опинитися практично в первозданній природі. Ось чому ті, хто хоче поміняти концепцію проведення відпустки, віддають перевагу відпочинку активний. Вони одягають на плечі важкі рюкзаки і в компанії таких же пішоходів відправляються долати всі ті труднощі, якими славиться Лікійська стежка, самостійно. Мабуть, саме в цьому і полягає для них особлива принадність цього специфічного відпочинку.

Сьогоднішня Лікійська стежка, походи по якій стали популярні в останні роки, – це 509-кілометровий шлях, що проходить уздовж південного узбережжя сучасної Туреччини, починаючи від Фетхіє і до Анталії. Трек був відновлений по тим історичним записам, які в 1999 році опублікувала у своїй книзі відома англійська мандрівниця Кейт Клоу. Саме завдяки їй була популяризована Лікійська стежка. Вона, безумовно, принесла міжнародну славу турецькому державі. Сьогодні знаходиться маса бажаючих здійснити піший похід по Туреччині.

Лікійська стежка, опис маршруту якій затверджено урядом країни, проходить по таким древнім містам, як Олімпос і Фазеліс. Вона закінчується в місті Миру, куди внаслідок його віддаленості багато хто просто не можуть пішки дістатися. Газетою «The Sunday Times» трек визначений як один з десяти найкращих пішохідних маршрутів у всьому світі. Лікійська стежка, опис якої багато туристів залишають у своїх відгуках, повністю промаркована червоно-білими мітками. Це зроблено відповідно до Grande Randonnee – загальноєвропейським угодою.

Міток багато, тому практично неможливо заблукати в горах, якими так багата Туреччина. Лікійська стежка найбільш легка для проходження в зоні Фетхіє, тоді як на схід ділянки стають все більш складними. Шлях протікає в основному по пішохідних або мульім доріжках, які складаються з вапняків або твердих порід.

Маршрут

Починається Лікійська стежка в туристичному парку, який називається «Гейнюкскій каньйон». Тут же розташований і однойменний дивно красивий водоспад. До нього достатньо важко дійти, оскільки в певний момент шлях з великою, широкою доріжки перетворюється в круту, вузьку і гірську стежку, злітає вгору, як описують туристи, назустріч неба.

Читайте также:
Горнолыжные курорты Европы открываются раньше запланированного срока

Лікійська стежка, що бере свою назву від дуже давньої цивілізації, колись населяла цю місцевість, характеризується перепадами висот, які збільшуються або зменшуються в міру того, як вона спускається до моря або йде від нього.

Населені пункти за маршрутом

Шлях проходить через невеликі курортні селища Олюденіз, Кабак, Ксанф, потім стежка веде по Акбелю, Гелемишу, руїн Патари в Антіфеллос, перетинає Учагиз, Кале, Миру, Кутлуджу, Зейтін, Алакілісе. На цій ділянці Лікійська стежка піднімається до позначки 1811 метрів над морем. Потім потихеньку спускається до Белосу, Фініку, Манавгат, Мавикеніджу, Караезу, проходить через Олімпос і Чірали. Після цього шлях роздвоюється і йде або уздовж берега – по Текірова, Фаселіс, Асагікуздере, або поглиблюється всередину материка – через Улупинар, Бейджик, Куздере, Гедельме. Але в обох випадках Лікійська стежка закінчується в Хісарчандире.

Сезонність

Найбільш сприятливими порами року для проходження маршруту вважаються весна і літо. Численні туристи приїжджають сюди з лютого по травень або з вересня по листопад. Літо тут спекотне, тому багато з тих, хто все-таки наважується пройти хоча б частину маршруту, воліють тінисті, щоправда, непротяжних ділянки. Лікійська стежка взимку важкопрохідні, оскільки на всьому її протязі лежить сніг.

Інформація для туристів

В останні роки на цьому маршруті став популярний трекінг – оздоровчий тур. Лікійська стежка в своїй західній частині має велику кількість скелястих ділянок, які потрібно долати нескладним лазіння. Узбережжя теж іноді стрімчасте, проте зустрічаються рідкісні, але такі бажані піщані пляжі. Рельєф схилів схожий з південним берегом кримського Фороса.

Цей маршрут, проходження якого може зайняти до десяти днів, поєднує в собі багато гідності. Дані ділянки привертають оливковими і фруктовими гаями, відпочинком біля моря, купанням в затишних бухтах, дослідженням руїн древніх міст, що виникають на шляху. Воістину дивовижна Лікійська стежка!Самостійно проходити гори і рівнини, наповнені середземноморським субтропічним ароматом, слухати спів цикад і шелест хвиль, відчувати тишу древніх міст, дізнаватися таємниці минулого і ява сьогодення – все це належить тим туристам, які для пішого походу виберуть даний маршрут.

Рекомендації

Особисте спорядження обов’язково має передбачати наявність крему проти засмаги, таблеток для очищення води або фільтра. З продуктів в місцевих магазинах можна придбати хліб і макарони, крупи, цукор, сухофрукти. У маленьких селах можна купити помідори, козячий сир, фрукти.

Крім того, потрібно враховувати, що до початку квітня Лікійська стежка на ділянках вище 1500 метрів покрита снігом. У цей час, крім іншого, часто йдуть зливові дощі. Два останні літні місяці вважаються дуже жаркими для трекінгу. Більш того, під час релігійних свят, в тому числі і священного Рамадану, вдень ресторани, магазини і деякі пляжі можуть бути закриті.

Музей современного искусства в Москве

Московский музей современного искусства был основан в 1999 году, его директором стал известный архитектор Зураб Церетели, чья личная коллекция заложила основу для будущего фонда.

Сегодня собрание музея насчитывает несколько тысяч экспонатов, среди которых множество произведений отечественных мастеров XX и XXI века — картины, графика, скульптуры, инсталляции, фотографии. Часто музей сокращенно называют ММОМА от английского названия (The Moscow Museum of Modern Art).

Музей на Петровке, 25:

Площадки Московского музея современного искусства: адреса

Коллекция размещается в 4-х отделах, расположенных в центре столицы. Кроме того, учреждению принадлежит еще несколько площадок. Главное здание музея находится в доме № 25 на Петровке, в особняке купца Губина. Сам дом является памятником архитектуры XVIII века.

Второе здание располагается на Ермолаевском переулке, в доме № 17. Дом известен тем, что ранее здесь функционировало Московское архитектурное общество, а позднее Московский союз художников.

С 2007 года Музей современного искусства Москвы открыл дополнительную площадку на Тверском бульваре, 9. Помещения используются, в основном, для выставок.

Еще одна выставочная локация находится в здании архитектора М. Казакова, на Гоголевском бульваре, 10.

Коллекция, посвященная Зурабу Церетели, располагается в здании на Большой Грузинской улице, 15 в музее имени знаменитого архитектора.

Еще два учреждения — Музей современной скульптуры Вадима Сидура (Новогиреевская, 37А) и Музей-мастерская Налбандяна (Тверская, 8/2) также входят в структуру ММОМА.

Выставки и экскурсии Музея современного искусства в Москве

Главной ценностью музея является коллекция художников-авангардистов и скульптуров. Гости экспозиции увидят произведения знаменитых мастеров — Пабло Пикассо, Сальвадора Дали, Анри Руссо, Юкинори Янага, Казимира Малевича, Павла Филонова, Марка Шагала, Василия Кандинского и других.

Читайте также:
Все об отдыхе в Монголии с детьми в 2022 году

Фонд Московского музея современного искусства располагает уникальной коллекцией работ Нико Пиросмани, работающего в жанре примитивизма. Внимания заслуживает и собрание произведений нонкорформистов — Владимира Яковлева, Олега Целкова, Ильи Кабакова, Оскара Рабина и др.

Музей проявляет интерес и к самым современным стилям. На выставках представлены работы Олега Кулика, Андрея Бартенева, Виктора Пивоварова, Бориса Орлова и других художников.

Постоянная экспозиция дополняется регулярными тематическими выставками, где можно увидеть работы начинающих авторов и корифеев современного искусства. Также организуются лекции, творческие встречи, фестивали и другие мероприятия.

Программы экскурсий также регулярно обновляются. Список актуальных туров и стоимость услуг можно посмотреть на официальном сайте Музея современного искусства в Москве.

Цены на билеты и часы работы

Большая часть отделов Московского музея современного искусства работает по следующему графику: вторник-воскресенье: с 12:00 до 21:00. Выходной день — понедельник.

Музей современной скульптуры Вадима Сидура и Музей-мастерская Налбандяна принимают посетителей со среды по воскресенье, с 14:00 до 21:00. Выходные дни — понедельник и вторник.

Посетители ММОМА могут посетить каждое здание отдельно, либо приобрести единый билет.

Стоимость билетов:

  • Отдел на Петровке, 25 или на Гоголевском бульваре, 10: 350 рублей — полный билет, 150 рублей — льготный;
  • Музей В. Сидура или отдел на Тверской, 9: 150 рублей — полный билет, 50 рублей — льготный;
  • Музей Зураба Церетели: 250 рублей — полный билет, 100 рублей — льготный;
  • Музей Д. А. Налбандяна: 100 рублей — полный билет, 50 рублей — льготный;
  • Отдел на Ермолаевском переулке, 17 — бесплатно;
  • Единый билет на все площадки: 800 рублей — полный билет, 400 рублей — льготный;
  • Единый билет на три площадки (Музеи В. Сидура, З. Церетели и Д. А. Налбандяна): 400 рублей — полный билет, 200 рублей — льготный;
  • Единый билет на две площадки (Музей Д. А. Налбандяна и отдел на Петровке, 25): 400 рублей — полный билет, 200 рублей — льготный.

Музей на Гоголевском бульваре:

Как добраться

Рядом с главным зданием Московского музея современного искусства на Петровке, 25 есть две станции метро — «Чеховская» на Страстном бульваре (6 минут ходьбы) и «Трубная» на Петровском бульваре (9 минут ходьбы).

Пешеходный маршрут от станций метро до музея:

Из общественного транспорта здесь ходит автобус № 15 (ост. «Петровские ворота»).

Ближайшая станция метро у второго здания, на Ермолаевском переулке, 17 — «Маяковская», находится в 600 метрах.

Маршрут от станции метро до музея:

Почти у самого музея есть остановка «Малая Бронная улица», где ходят автобусы № 869, Б, т10, т39.

Отсюда за 10–15 минут можно дойти до музейного отдела на Тверском бульваре, 9 или доехать на автобусах № с43, 15, А, которые следуют до остановки «Никитские ворота», или на метро до станций «Тверская» или «Пушкинская».

Маршрут от станций метро до музея:

Отдел Музея современного искусства на Гоголевском бульваре, 10 располагается в 300 метрах от метро «Кропоткинская». В паре минут ходьбы есть остановка «Сивцев Вражек», где ходят автобусы № А, 15.

Для передвижения между отделами музея можно использовать автомобиль. В Москве работают службы аренды и каршеринга.

Такси заказывайте через мобильные приложения Яндекс.Такси, Везет, Uber, Gett, Maxim.

Музей современного искусства в Москве: видео

Московский музей современного искусства

Московский музей современного искусства

Московский музей современного искусства относится к одной из крупнейших выставок в нашей стране. Он же первый в России, который специализируется на искусстве нового и новейшего времени, то есть XX и XXI веков. Несмотря на свой «юный» возраст – ему нет еще и двадцати лет — это музейное учреждение получило широкую известность не только в Москве, но и далеко за ее пределами. Например, в западных странах Московский музей современного искусства узнают благодаря английской аббревиатуре ММоМА (Moscow Museum of Modern Art), которая настолько известна, что нашла свое отражение даже на его эмблеме.

Сэкономь на путешествии!

Основные моменты

Музей современного искусства находится в самом центре российской столицы и занимает несколько зданий. Сюда с удовольствием и большим интересом приходят истинные ценители прекрасного и многие возвращаются сюда вновь и вновь, каждый раз убеждаясь в том, что высокое искусство – понятие очень широкое, и прежде всего во времени, поэтому понимать под ним только классику, то есть произведения конкретных исторических эпох (античности, Средневековья, Ренессанса и других) не совсем верно. Другими словами, гениальные творения создавались не только в далеком прошлом – они создаются и нашими современниками, и этот факт ни в коем случае не следует умалять. А убедиться в правдивости этого утверждения может каждый, кто побывает в Московском музее современного искусства.

Читайте также:
Автобус 639: Расписание Маршрут, Москва Общественный наземный транспорт.

История Московского музея современного искусства

С идеей создания в Москве такого музея выступил советский и российский живописец, скульптор и дизайнер, президент Российской академии художеств Зураб Константинович Церетели. Его инициативу поддержало правительство Москвы, и вот 15 декабря 1999 года новый музей гостеприимно распахнул перед посетителями свои двери. Первым директором стал сам Церетели. Он же передал в дар своему детищу полотна из личного собрания. С них, собственно, и начала формироваться коллекция, посвященная богатой, самобытной и многогранной истории становления авангардного искусства современности.

Отдельного внимания заслуживает и само здание, двор перед которым буквально переполнен произведениями современного искусства, среди которых тоже, в основном, работы основателя музея. Оно было построено еще в 1793 году русским зодчим Матвеем Казаковым и является памятником классического стиля в архитектуре XVIII века.

Здания Московского музея современного искусства

В первой половине XIX столетия это был главный дом усадьбы Михаила Павловича Губина, московского городского головы (кстати, избирался на эту должность дважды) и одновременно одного из богатейших уральских промышленников и купцов. К концу 1800-х годов в будущем музее располагалась гимназия, в которой учились братья Бахрушины, представители династии московских предпринимателей и благотворителей, происходивших из принявших еще в XVI веке православие касимовских татар. Здесь же приобщался к наукам и знаменитый поэт-символист Валерий Брюсов.

В 1920 году, уже после Великой Октябрьской социалистической революции, у здания бывшей гимназии началась совершенно новая жизнь – его определили под институт физиотерапии и ортопедии. Это медицинское учреждение размещалось здесь весь советский период. Когда бывшую усадьбу и гимназию передали в распоряжение вновь созданного музея, то разместили тут главную его коллекцию. В целом, Московский музей современного искусства располагает пятью площадками, все они расположены историческом центре первопрестольной.

Что посмотреть в музее

В этом храме современного искусства собрано много экспонатов из личной коллекции гениального скульптора Церетели, а это свыше двух тысяч экземпляров. Всего же в музее собрано более 12 000 различных произведений искусства: это картины и скульптуры, фотографии и инсталляции. Среди них вы сможете встретить редкие работы таких мастеров, как Марк Шагал, Казимир Малевич, Василий Кандинский, Хуан Миро, Роберт Фальк и Давид Бурлюк. Из работ зарубежных художников нельзя не отметить графические листы Пабло Пикассо и Энди Уорхола, скульптуры Сальвадора Дали, полотна Анри Руссо и других выдающихся авторов.

Работа “Фото Москвы” перед зданием музея

Однако ядром музейной коллекции были и остаются произведения классиков русского авангарда начала прошлого века. Многие работы были приобретены в галереях на аукционах США и Европы, в том числе и те, которые в разное время были вывезены из России и теперь возвращены на родину. Среди «возвращенцев» работы уже упомянутых Малевича и Шагала, а также Михаила Ларионова, Аристарха Лентулова, Натальи Гончаровой, Василия Кандинского, Александры Экстер, Осипа Цадкина, Александра Архипенко. Кроме того, музей современного искусства гордится уникальным собранием еще одного, помимо Зураба Церетели, талантливого грузина — представителя примитивизма Нико Пиросмани. Этот художник-самоучка (его имя при рождении Николай Асланович Пиросманашвили) активно занимался живописью, начиная с 1895 года. Он создавал декоративные панно и вывески для торговых учреждений. Большей частью свои работы писал… на клеенке, причем красками собственного изготовления.

Если говорить о современном искусстве России, то оно представлено не только картинами, но и различными инсталляциями и фотографическими материалами. Отдельно хотелось бы отметить произведения представителей различных художественных течений революционных 20-х годов прошлого века. Они буквально дышат так называемым соцреализмом. Здесь также можно увидеть произведения, которые относятся к советскому импрессионизму.

В Московском музее современного искусства представлены и работы живописцев, творивших в 1930-1950 годах – их называют мастерами «тихого искусства». Большое количество полотен можно отнести к образцам творчества художников-нонконформистов, работавших в 60-80-х годах прошлого столетия. В те годы, как вы понимаете, они создавали свои уникальные произведения едва ли не в подпольном режиме, но зато сейчас к ним пришло признание не только в России, но и за рубежом. Среди них такие мастера кисти, как Владимир Яковлев, Илья Кабаков, Анатолий Зверев и многие другие.

Посетители музея современного искусства, среди которых немало иностранных туристов, любят бывать в одном из самых необычных помещений музея – темной комнате с мягким полом, ступая по которому испытываешь очень необычные ощущения. В этой комнате тоже выставлены экспонаты, однако невооруженным глазом их почти не видно. Предполагается, что посетители при рассматривании будут подсвечивать их мобильными телефонами. Правда, судя по некоторым отзывам в интернете, это помогает не всегда – видимо, сила свечения телефона зависит от его модели, поэтому некоторые приходят со своими фонариками или спрашивают их у персонала музея.

Читайте также:
10 тусовочных молодежных отелей Турции только для взрослых без детей - 2022

Небольшой зал музея отведен под проект «Конструктор». Отдельное помещение предоставлено для необычной инсталляции из… трехлитровых стеклянных банок. Очень многим посетителям нравится одна из работ Андрея Бартенева, известного российского художника, скульптора, экспериментатора и создателя интерактивных инсталляций и перформансов, часть из которых называют не иначе, как провокационными. Здесь установлены микрофоны и множество динамиков. Автор просит сказать в микрофон, например, «Я тебя люблю». Получающийся эффект трудно описать словами, но можете поверить, что он просто потрясающий!

Как уже было сказано, двор перед главным зданием музея практически до отказа заполнен различными произведениями искусства: тут выставлено много работ из бронзы Зураба Церетели. Среди них хотелось бы выделить так называемый «грузинский городок», среди «жителей» которого знаменитый Мимино, сыгранный Вахтангом Кикабидзе в одноименном советском фильме. Большинство собранных скульптур выше человеческого роста – в лучших традициях Церетели. Есть, конечно, и совсем огромные. Туристам очень нравятся воплощенные в бронзе Дон Кихот и Санчо Панса, бессмертные герои Сервантеса. Изобилие изваяний во дворе музея немного напоминает парк «Музеон» – выставку скульптур под открытым небом на Крымской набережной, что в столичном районе Якиманка.

Работы из бронзы Зураба Церетели

Ежегодно в Московском музее современного искусства проводится более 60 выставок, охватывающих множество направлений. Причем это не только персональные показы мастеров с мировым именем, но и дебюты молодых перспективных художников. Под эти мероприятия обычно задействуется часть залов.

В наши дни коллекция музея регулярно пополняется, а его коллектив поддерживает развитие современного искусства как в России, так и во всем мире.

Часы работы и билеты

Московский музей современного искусства открыт ежедневно, без перерыва на обед, с 12:00 до 20:00. Выходной день всего один, это последний понедельник месяца. Касса работает до 19:15.

Стоимость взрослого билета – 350 рублей, студенты и пенсионеры платят по 150 рублей, дети до 7 лет проходят бесплатно. Посещение выставки скульптур во дворе музея также бесплатное. Каждое третье воскресенье месяца вход свободный для всех. Фотографировать можно, без дополнительной платы, при этом пользоваться фотовспышкой запрещено.

Как добраться

Главное здание Московского музея современного искусства находится по адресу: ул. Петровка, д. 25. Его филиалы располагаются по следующим адресам: Тверской бульвар, д. 9; ул. Большая Грузинская, д. 15; Ермолаевский переулок, д. 17; Гоголевский бульвар, д. 10.

Доехать до музея можно на метро, остановки – станция «Чеховская» или станция «Пушкинская». Отсюда до главного здания ММоМА на Петровке всего 5-7 минут пешего хода.

Московский музей современного искусства

Московский музей современного искусства — первый в России государственный музей, целиком специализирующийся на искусстве XX и XXI веков. С момента открытия музей многократно расширил сферу своей деятельности и получил признание широкой публики. Сегодня музей является одним из самых активных участников художественной жизни столицы.

Московский музей современного искусства

Музей открыл свои двери 15 декабря 1999 года при поддержке Правительства Москвы и Департамента культуры города Москвы. Основателем и директором музея стал Зураб Церетели, Президент Российской Академии художеств. Его личная коллекция, состоявшая более чем из 2000 работ известных художников XX века, положила начало музейному собранию. Позднее фонды музея значительно пополнились, и в настоящее время это одно из самых представительных собраний отечественного искусства XX столетия.

Сегодня музей располагается на пяти площадках в историческом центре Москвы. Основное здание, в котором размещается постоянная экспозиция и проводятся временные выставки, расположено на улице Петровке, в бывшем особняке купца Губина, построенном по проекту архитектора Матвея Казакова. Кроме того, в распоряжении музея находятся четыре великолепных выставочных пространства:

  • пятиэтажное здание в Ермолаевском переулке;
  • просторная галерея на Тверском бульваре;
  • старинное здание Российской академии художеств на Гоголевском бульваре;
  • дом купца Василия Горбунова на Большой Грузинской улице.

Московский музей современного искусства

Коллекция

Собрание музея представляет основные этапы развития авангарда. Большая часть коллекции состоит из произведений российских авторов, однако в экспозиции есть и работы зарубежных художников: графические листы Пабло Пикассо, Фернана Леже, Хуана Миро и Джорджо де Кирико, скульптуры Сальвадора Дали, Армана и Арнальдо Помодоро, живопись Анри Руссо и Франсуазы Жило, инсталляции Юкинори Янага.

Читайте также:
На чем лучше ехать до Сахарово?

Ядро коллекции музея составляют произведения классиков русского авангарда начала ХХ столетия. Многие работы, приобретенные на аукционах и в галереях Европы и США, были возвращены на родину из-за рубежа. Среди них полотна Казимира Малевича, Марка Шагала, Натальи Гончаровой и Михаила Ларионова, Аристарха Лентулова, Владимира Татлина, Павла Филонова и Василия Кандинского, скульптуры Александра Архипенко и Осипа Цадкина. Кроме того, музей гордится своим уникальным собранием работ грузинского художника-примитивиста Нико Пиросмани.

Внушительный раздел экспозиции посвящен творчеству художников-нонконформистов 1960–1980-х годов: Ильи Кабакова, Анатолия Зверева, Владимира Яковлева, Владимира Немухина, Виталия Комара и Александра Меламида, Оскара Рабина, Дмитрия Краснопевцева, Леонида Шварцмана, Олега Целкова и других.

Музей поддерживает развитие современного искусства в России и постоянно пополняет свою коллекцию. Сейчас в разделе актуального искусства представлены произведения Бориса Орлова, Дмитрия Александровича Пригова, Валерия Кошлякова, Владимира Дубосарского и Александра Виноградова, Олега Кулика, Виктора Пивоварова, Константина Звездочетова, Андрея Бартенева и других художников.

Московский музей современного искусства

Режим работы:

  • понедельник-воскресенье — с 12:00 до 20:00;
  • четверг — с 13:00 до 21:00;
  • третий понедельник каждого месяца — выходной.

Стоимость билетов

Единый билет на все площадки:

  • стандартный билет — 500 рублей;
  • льготный билет — 200 рублей.

Билеты на Петровку, 25:

  • стандартный билет — 350 рублей;
  • льготный билет — 150 рублей.

Билеты на Гоголевский бульвар, 10:

  • стандартный билет — 350 рублей;
  • льготный билет — 150 рублей.

Билеты на Ермолаевский переулок, 17:

  • стандартный билет — 250 рублей;
  • льготный билет — 100 рублей.

Билеты на Тверской бульвар, 9:

  • стандартный билет — 150 рублей;
  • льготный билет — 50 рублей.

Билеты на Большую Грузинскую, 15:

  • стандартный билет — 250 рублей;
  • льготный билет — 100 рублей.

Льготы установлены для следующих групп посетителей: учащиеся средних и средне-специальных учебных заведений, пенсионеры РФ, работающие инвалиды II и III гр., студенты дневной очной формы обучения ВУЗов РФ, лица до 18-ти лет, члены многодетных семей, военнослужащие срочной службы, незаконно репрессированные и реабилитированные граждане РФ.

Бесплатный вход на все площадки: дети до 7 лет, студенты дневной очной формы обучения художественных и архитектурных ВУЗов, факультетов ВУЗов, специализирующихся в сфере искусства, члены Академии Художеств, Ассоциации Искусствоведов РФ и Союзов художников, архитекторов, дизайнеров и журналистов РФ, сотрудники музеев РФ, члены ИКОМ, дети-инвалиды, дети-сироты и дети без попечения родителей, неработающие инвалиды I и II гр., участники и ветераны ВОВ, учащиеся общеобразовательных учреждений — приютов, реабилитационных центров, центров социальной помощи семье и детям, герои СССР, герои РФ, полные кавалеры ордена Славы.

Фотографии Московского музея современного искусства

Московский музей современного искусства на Петровке

Когда-то он действительно являлся главным домом городской усадьбы богатого уральского промышленника и купца Михаила Павловича Губина. Здание построено в 1793 году по проекту знаменитого русского зодчего Матвея Казакова.

Место, где расположен усадебный дом — нынешний музей — было обжито москвичами еще в XIV веке. Тогда улица Петровка представляла собой пустынную дорогу, простиравшуюся от Высокопетровского монастыря — визави музейного здания — до самого Кремля.

До конца XVII века на месте, где сейчас стоит особняк, находилась слободка монастырских работных людей. Во времена Петра I на Петровке, напротив монастыря, располагалось владение бояр Нарышкиных, чей дом сообщался надземным переходом через улицу с монастырем.


Московский музей современного искусства на Петровке

После смены целой череды хозяев земельный участок достался владельцу, чье имя осталось увековеченным благодаря возведенной им замечательной усадьбе, главный дом которой дошел до нас почти в неизменном виде.

Исследователи, занимающиеся архитектурным наследием Матвея Казакова, неоднократно высказывали предположение, что главный дом усадьбы был перестроен архитектором из более старого здания. Особняк вместе с боковыми флигелями (один из них сохранился до нашего времени) представлял собой типичный московский усадебный ансамбль, выходивший фасадом на красную линию улицы.

За строениями располагался парк с небольшим прудом. В таком виде усадьба просуществовала до конца XIX века. Затем ее постигла участь большинства старых московских усадеб: произошел раздел владения. Большая его часть вместе с садом и прудом была продана и застроена. В 1880 году главный дом сдали под гимназию. Известно, что в ней учились знаменитый поэт-символист Валерий Брюсов и братья Бахрушины.


Московский музей современного искусства на Петровке

Читайте также:
Карта бухты Навагио , где находится Бухта Навагио на карте мира

После революции для здания опять началась новая жизнь. В 1920 году бывшая гимназия была определена под Институт физиотерапии и ортопедии. Весь советский период, вплоть до того момента, когда особняк был передан в музейное назначение, здесь располагалось больничное учреждение.

За это время внешняя отделка и интерьер сильно обветшали, потребовалась капитальная реставрация. В результате теперь посетитель музея может видеть уникальные росписи потолков особняка, выполненные в классицистическом духе. Элементы интерьера — парадная лестница, оркестровая ниша в бальном зале, керамические печи — до сих пор доносят до нас атмосферу московской старины.

Идея приспособить особняк под помещение для музея современного искусства не является случайной. В сочетании старых и новых форм, в близком соседстве абсолютно разных эпох и для художника, и для зрителя открывается возможность самоопределения в синтетическом пространстве культуры.


Московский музей современного искусства на Петровке

Этот элемент свободной игры с историческим материалом свойственен постмодернистской эстетике в целом. Опыт экспозиции произведений современного искусства в архитектурном пространстве иной эпохи хорошо известен странам Европы.

Главное здание на Петровке

Площадка на Петровке считается исторической и культурной ценностью. Первым владельцем земли был уральский купец Михаил Губин. Он построил в конце XVIII в. усадьбу. С 1823-1826 гг. проходила реконструкция здания, которое пострадало после оккупации города французами. В результате удалось восстановить украшенные росписью стены, потолки, лепнину и керамические печи.

В 1999 г. оно превратилось в музей, где хранятся произведения XX-XXI вв.

Основателем учреждения стал Зураб Церетели, скульптуры которого украшают площадку возле здания. Во дворе стоят композиции «Руссо и Пиросмани», «Горожане», памятники художникам и актерам.

Основная экспозиция

Сначала в фонд музея вошло 2000 шедевров из личной коллекции скульптора. Со временем количество работ возросло до 12000.

Основная экспозиция включает произведения следующих авторов:

  • Василия Кандинского;
  • Марка Шагала;
  • Казимира Малевича;
  • Пабло Пикассо;
  • Эль Лисицкого;
  • Роберта Фалька;
  • Анри Руссо;
  • Нико Пиросмани;
  • Франсуазы Жило;
  • Хуана Миро;
  • Армана.

Нонконформизм представлен картинами Оскара Рабина, Ильи Кабакова, Анатолия Зверева. Экспозиция содержит произведения Дмитрия Пригова, Виктора Пивоварова, Константина Звездочетова.

На главной площадке музея выставлены работы Арнальдо Помадоро, Сальвадора Дали, Александра Архипенко и Осипа Цадкина. Здесь проходили выставки Жака Лифшица, Антонио Гауди, Йоко Оно.

Как добраться

Музей размещен на ул. Петровка, 25 в Тверском районе столицы. Рядом находятся 3 станции метро: «Чеховская», «Пушкинская» и «Тверская». Дальше следует идти вдоль Страстного бульвара, затем сворачивают направо на улицу Петровка. Дорога до здания занимает 5-10 минут.

Дополнительная информация

Человек может приобрести комплексный билет (вход на все площадки) за 800 руб. Он действует 14 дней. Посещение главного корпуса на Петровке обойдется в 350 руб. В музее действуют скидки для льготных категорий населения (студенты дневной формы, пенсионеры, инвалиды III группы и дети до 18 лет). Для них стоимость билета уменьшается на 50%.

Бесплатно пропускают следующих граждан:

  • детей до 7 лет;
  • детей-сирот;
  • инвалидов I, II группы и сопровождающих лиц;
  • военнослужащих РФ;
  • владельцев медалей «За оборону Ленинграда», «Житель блокадного Ленинграда»;
  • ветеранов и участников Великой Отечественной войны;
  • героев Советского Союза и РФ;
  • сотрудников музеев России.

Главное здание открыто со вторника по воскресенье с 12.00 до 21.00, понедельник — выходной день. Кассы закрываются за 30 минут до прекращения работы площадки. В третий вторник каждого месяца сделали свободный вход. В музее часто устраивают Ночь искусств, в рамках которой предлагают бесплатное посещение выставок на всех площадках.

Художественная галерея «ЗДЕСЬ на Таганке»

Галерея, основанная в 1988 году на территории Центрального административного округа Москвы, успела провести более 700 российских и зарубежных выставок с участием более 15 тысяч художников. «ЗДЕСЬ на Таганке» это не только выставочная галерея, но и центр молодежного искусства, где молодые артисты могут реализовать себя. В этом им помогает куратор пространства и основатель мастерской Бартенева — провокационный художник и экспериментатор Андрей Бартенев. Вместе с ним начинающие художники учатся современному искусству и вскоре, представляют в галерее свои работы.

Билеты:

Полный билет — 100 рублей, льготный билет — 50 рублей. Каждое третье воскресенье месяца вход в музей свободный.

Время работы:

Вторник-воскресенье – 11:00-20:00, понедельник – выходной день.

Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: